Комплексное микроудобрение РОСТОК Масленичный

Значення мікродобрива «РОСТОК» Олійний: добриво розроблено відповідно до біологічних потреб олійних культур. Основними олійними культурами для України є соняшник і ріпак. Соняшник - дуже чутлива культура до нестачі бору, особливо під час посухи та на карбонатних ґрунтах. Бор (В) - поліпшує стан рослин і збільшує кількість насінин у кошику, підвищує врожай та його якість. За нестачі бору молоді листки сильно деформуються, рослини відстають у рості, виникають проблеми з утворенням суцвіть. Іншими важливими мікроелементами для соняшника є цинк (Zn), марганець (Мn), мідь (Сu) і залізо (Fe). Ріпак на формування 1 т основної і побічної продукції використовує, кг/га: Мg - 7-12; Mn – 0,2-0,5; В – 0,3-0,6; Мo – 0,001-0,002; Zn – 0,06-0,15; Cu – 0,01-0,04. Відповідно ці мікроелементи є дуже важливими для цієї культури. Магній (Mg) бере безпосередню участь у синтезі АТФ - носія енергії в рослинах, виконує важливу роль у процесі фотосинтезу, оскільки входить до складу хлорофілу, відповідає за асиміляцію СО2. Восени сприяє транспортуванню цукрів з листя до коренів, внаслідок чого формується потужніша коренева система та рослини краще перезимовують. Підвищує вміст олії в насінні та урожайність. Нестача магнію особливо проявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу. Марганець (Мn) найбільш ефективний на ґрунтах з нейтральною або лужною реакцією, оскільки при рН більше ніж 6,5 стає практично недоступним для рослин. Нестача марганцю призводить до сповільнення росту, хлорозу молодих листків, пригнічення утворення білку та вуглеводів. Найкраще його вносити у період найбільшого розвитку листкової поверхні і у фазу бутонізації. Це другий за своїм значенням мікроелемент для ріпаку. Бор (B) в рослинах регулює синтез вуглеводів, нуклеїнових кислот, впливає на диференціацію, ріст і поділ клітин, оскільки є складовим елементом їх стінок. Поліпшує переміщення в рослині продуктів фотосинтезу, збільшує морозостійкість, підвищує насіннєву продуктивність та вміст олії. Нестача бору призводить до зменшення кількості стручків і насіння в них, гальмування росту рослин, хлорозу наймолодших листків. На слабо забезпечених цим елементом ґрунтах урожайність після внесення бору зростає на 2-5 ц/га. Загальні рекомендації: доцільним є приготування бакових сумішей з ЗЗР та карбамідом (за необхідності) . Позакореневе підживлення рослин краще всього виконувати до 12-ї години дня або після 17-ї години вечора у фази росту та розвитку культур, які є найбільш чутливими до забезпечення їх мікроелементами. Критичними фазами у потребі мікроелементах для соняшнику є фази появи 6-8 пари листків та цвітіння, а для ріпаку озимого - восени у фазі розетки (що сприяє формуванню оптимального розміру кореневої шийки, яка забезпечує високу зимостійкість і морозостійкість культури), навесні перед змиканням рослин у рядках та в період від фази бутонізації до фази цвітіння, коли добре розвинута листкова поверхня. Не рекомендується проводити обробку вдень при пекучому сонці або вітряній погоді. Вечірня або ранкова роса на ефективність підживлення не впливає! Температура води для приготування робочого розчину має бути максимально наближена до температури довкілля (не рекомендується виконувати обробку холодною водою, набраною безпосередньо з колодязя або свердловини, оскільки є ймовірність виникнення стресу у рослин, який сприяє розвитку хвороб, припиненню росту рослин і їх загибелі).